// -->

Стихи Григория Чубая в переводах Ала Пантелята


Григорій Чубай
Відлуння дзеркала

відлуння дзеркала
нічого не знає про дзеркало
нічого не знає про себе

але воно про літо знає
і про нього розказує

воно має дві стежки
білу і чорну
воно завжди білою ходить
і розказує
що на груші виросли груші
і впали в траву
а на вербі
груш не виросло а виріс лелека
і впав за обрій
прийде від матері дивний літній сон
із сапою в руках і всю білу стежку
пересапає

і тоді вже відлуння
самотньо сидітиме біля дзеркала
бо чорною стежкою
ходити
страшно